Сегодня в смт Дружне 29.03.2024

Дорога додому: що про перший саміт Кримської платформи кажуть за кордоном та як реагує Росія

На восьмий рік незаконної окупації, український Крим нарешті отримав свій міжнародний майданчик. Першим кроком став перший саміт Кримської платформи, що відбувся 23 серпня в Києві. Символічно, що саме в цей день 1939 року Радянський союз та нацистська Німеччина уклали Пакт Молотова-Ріббентропа, що став прологом до Другої світової війни. І саме Росія майже за 70 років після її закінчення вперше перекроїла карту Європи, окупувавши Крим. 

Представники 47-ми країн та міжнародних організацій поставили свої підписи під декларацією установчого саміту Кримської платформи. Так, вона не має юридичної сили, не зобов’язує держави вводити санкції проти РФ, а є радше політичним документом. Та й сам саміт не минув без ложки дьогтю – в останній момент ключові країни змінили рівень свого представництва. 

Але це не завадило Києву успішно провести перший саміт Кримської платформи. А невдовзі кожна країна-підписант визначить свого представника-високопосадовця, який опікуватиметься питанням деокупації Криму в своїй країні. 

ТСН.ua розповідає, чому це важливо, що про новий формат пишуть за кордоном та як відреагували в Кремлі. 

Чому це важливо?

Бо за майже вісім років незаконної окупації, Крим, на відміну від Донбасу, не мав свого міжнародного переговорного майданчика. Треба визнати: Росії вдалося "розвести" питання Донбасу та Криму, зосередивши увагу виключно на Мінських домовленостях. Такий свого роду блеф Москви непогано працював, адже донедавна питання деокупації Криму було радше подразником для західних політиків та дипломатів. 

Україні вдалося зламати кремлівський наратив – питання деокупації Криму повернулося до міжнародного порядку денного. У День Державного прапора, 23 серпня, до Києва з’їхалися представники 47-ми держав та міжнародних організацій, зокрема й всі 30 країн-членів НАТО, щоб взяти участь у першому установчому саміті Кримської платформи. І це лише перший крок на довгому шляху під назвою "деокупація Криму". 

Спільна декларація учасників міжнародної Кримської платформи лишатиметься відкритою до приєднання (підписання). ТСН.ua наводить найголовніші її пункти: 


створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат; 
розглянути запровадження подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо РФ;
закликати РФ виконувати свої зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного та інших застосовних норм міжнародного права;
створити мережу постійної та швидкої комунікації між представниками міністерств закордонних справ держав-учасниць платформи (створити контактні підрозділи з питань Криму). 


Тролінг Росії

Добре, що на восьмий рік незаконної окупації Росією Криму, в Києві нарешті зрозуміли, що треба брати ініціативу в свої руки. За нас ніхто нічого не зробить, тим паче не поверне нам тимчасово окуповані Крим та Донбас. Але й самотужки Україна не впорається - нам вкрай необхідна міжнародна підтримка та колосальні дипломатичні зусилля. 

До того ж, як би нам не було болісно це чути, але треба визнати, що простого шляху відновлення територіальної цілісності України немає. Анексувавши Крим, Росія вперше від часів Другої світової перекроїла карту Європи, грубо наплювавши на норми міжнародного права. 

Виступаючи на саміті Кримської платформи в Києві, глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу чесно визнав, що, на жаль, міжнародна система, включно з механізмом ООН, не є добре розробленою для повернення Україні Криму. Мирне вирішення шляхом дипломатії є, за його словами, єдиним шляхом. 

Його австрійський колега Александр Шаленнберг (офіційний Відень, як відомо, є досить дружнім до Москви) взагалі несподівано зробив досить жорстку заяву на адресу Росії: 

"Росія продовжує підривати територіальну цілісність, неподільність і суверенітет України. Вони цим загрожують безпеці українських громадян і таким чином – загрожують безпеці усіх нас через відверте, нахабне порушення міжнародного права і усталеного міжнародного порядку. Це значить, що ми керуємося не верховенством права, а законом джунглів". 



У Кремлі була справжня істерика. Як вони тільки не називали саміт Кримської платформи. Особливо рясніли дешевими провокаціями проросійські Telegram-канали. Москва навіть запровадила санкції проти українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, хоча в дипломатії таке не прийнято. Україна відповіла більш ніж достойно – Зеленський запросив Росію доєднатися до Кримської платформи. 

Хто "відзначився"?

Так, не обійшлося на саміті й без неприємних, але дуже показових моментів. 

По-перше, показовим став вояж Ангели Меркель до Києва 22 серпня з російським присмаком. До України вона приїхала одразу з Москви, де мала перемовини з Володимиром Путіним. На саміт Кримської платформи канцлерка Німеччини, яка є учасницею нормандського формату, не залишилася. Берлін представляв міністр економіки та енергетики Петер Альтмаєр, бо в останній момент участь глави німецького МЗС Гайко Мааса була скасована.

По-друге, не приїхав на саміт Кримської платформи й Еммануель Макрон. Францію, яка також є учасницею нормандського формату, представляв міністр торгівлі Франк Рістер. Глава французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан завітав до Києва 24 серпня на 30-ту річницю незалежності України. 

По-третє, на думку багатьох експертів, особливо після перемоги Азербайджану у війні за Нагірний Карабах, саме Туреччина має стати рушійною силою Кримської платформи. Однак Реджеп Тайїп Ердоган, який до останнього не підтверджував свою участь у саміті, так і не приїхав. Туреччину представляв міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу. Так, Ердоган поговорив із Зеленським пізно ввечері 22 серпня. Проте до цього часу Туреччина так і не запровадила санкцій проти Росії. Однак, це не через Україну, а є радше відлунням суперечностей у трикутнику Анкара-Брюссель-Вашингтон. 

По-четверте, на саміті Кримської платформи всі "відзначили" виступ президента Угорщини Яноша Адера, який порівняв анексію Криму Росією з "трагедією Тріанонського договору". Він був укладений 1920 року між союзними державами Антанти та Угорщиною у Першій світовій війні, за яким остання втратила 2/3 своїх територій, враховуючи частину сучасного Закарпаття. 

І по-п’яте, в останній момент рівень свого представництва у саміті Кримської платформи змінили Сполучені Штати. Замість міністра транспорту Пітера Буттіджіча до Києва приїхала міністр енергетики Дженніфер Гренголм, що у підсумку зіграло нам на руку. 

На полях саміту Кримської платформи відбулася зустріч міністрів енергетики України, Німеччини та США. Не дивно, що обговорювали вони "Північний потік-2" на тлі ганебної угоди між США та Німеччиною за спиною України. За словами радниці українського міністра Лани Зеркаль, німецькому візаві, який сповідує підхід "Росія нас ніколи не підводила, а що вони там роблять зі Східною Європою – геть інше", часом доводилося відверто відбиватися, бо Дженніфер Гренголм сказала, що російський газ найбрудніший у світі через корупцію та шалені викиди СО2 під час видобутку та транспортування.  

Що говорять за кордоном?

На превеликий жаль, великими статтями про перший установчий саміт Кримської платформи іноземні ЗМІ не рясніють. Американська The Washington Post вийшла радше з новиною про сам факт проведення заходу, короткими цитатами Зеленського та нагадуванням, коли й як Росія анексувала Крим. Інші американські ЗМІ дали ще коротші новини. 

Найбільш щедрими на статті та новини щодо Кримської платформи є турецькі, польські та ЗМІ країн Балтії. Турецькі напередодні навіть публікували новини, як Москва залякувала окремі країни, щоб ті не брали участі у саміті. Німецькі ЗМІ напроти цитували критику російських очільників та дипломатів

Європейські ЗМІ писали про своє особливе бачення. Наприклад France 24 мовить, що Україна та її західні союзники домовилися про спільну роботу з мирного закінчення російської окупації Криму, проте не домовилися, як це зробити. Такий пасаж виглядає доволі дивним, адже 22 серпня у французькій Le Figaro вийшла спільна стаття президентів Польщі та України, де є відповідь на головне питання – чому Україна має бути в ЄС. 

У статті "Кримський саміт нагадує: Захід досі не вирішив анексію Росії" видання Politico нагадує про відсутність Макрона та Меркель, які не хочуть злити Путіна, а також несподівано відмічає, що сам саміт відбувся українською, англійською та кримськотатарською мовами, але не російською, "яка є рідною для більшості кримчан". 

Euractiv у статті "Україна обіцяє повернути Крим, у той час як міжнародні лідери висловлюють підтримку в Києві" також зосереджує увагу на відсутності на саміті Макрона та Меркель. 

По материалам: https://tsn.ua/exclusive/doroga-dodomu-scho-pro-pershiy-samit-krimskoyi-platformi-kazhut-za-kordonom-ta-yak-reaguye-rosiya-1852420.html

Смотрите также